2-е ПетраРозділ 2 |
|
1 |
|
2 І багато-хто пі́дуть за пожадливістю їхньою, а через них доро́га правдива знева́житься. |
|
3 І в заже́рливості вони бу́дуть ловити вас словами обле́сними. Суд на них відда́вна не ба́риться, а їхня загибіль не дрімає! |
|
4 Бо як Бог анголі́в, що згрішили, не помилував був, а в кайда́нах те́мряви вкинув до а́ду, і передав зберігати на суд; |
|
5 і Він не помилував першого світу, а зберіг самово́сьмого Но́я, проповідника праведности, і навів пото́п на світ безбожних; |
|
6 і міста́ Содо́м і Гомо́рру спопели́в, засудивши на зни́щення, і дав при́клада для майбутніх безбожників, |
|
7 а врятував праведного Ло́та, змученого поводженням розпусних людей, — |
|
8 бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, ба́чачи й чуючи вчинки безбожні, — |
|
9 то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари, |
|
10 а надто тих, хто ходить за нечистими пожадли́востями тіла та погорджує вла́дою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави, |
|
11 хоч анголи́, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа знева́жливого суду на них. |
|
12 Вони, немов звірина́ нерозумна, зроджена природою на зло́влення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені, |
|
13 і при́ймуть запла́ту за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за ро́зкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкету́ючи з вами. |
|
14 Їхні очі напо́внені пере́любом та гріхом безупинним; вони зва́блюють душі незмі́цнені; вони, діти прокляття, мають серце, привче́не до заже́рливости. |
|
15 Вони покинули про́сту дорогу та й заблудили, і пішли слідо́м за Валаа́мом Бео́ровим, що полюбив нагороду несправедливости, |
|
16 але був докорений у своїм беззако́нні: німа під'яре́мна ослиця проговорила лю́дським голосом, та й бе́зум пророка спинила. |
|
17 Вони — джере́ла безводні, хмари, бурею гнані; для них пригото́ваний мо́рок те́мряви! |
|
18 Бо, висло́влюючи марне́ базі́кання, вони зваблюють пожадливістю ті́ла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті. |
|
19 Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб. |
|
20 Бо коли хто втече від нечистости світу через пізна́ння Господа й Спасителя Ісуса Христа, а пото́му знов заплутуються ними та перемагаються, — то останнє буває для них гірше першого. |
|
21 Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від пере́даної їм святої заповіді! |
|
22 Бо їм трапилося за правдивою при́казкою: „Вертається пес до своєї блюво́тини“, та: „Помита свиня йде валятися в калюжу“. |
2-е Послание ПетраГлава 2 |
|
1 |
|
2 И многие последуют их распутству, и через них путь истины будет в поношении. |
|
3 И из любостяжания с обманчивыми словами они будут наживаться на вас. Приговор над ними давно в силе и гибель их не дремлет. |
|
4 |
|
5 и не пощадил древнего мира, но сохранил восемь душ и среди них Ноя, глашатая праведности, наведя потоп на мир нечестивых, |
|
6 и города Содомские и Гоморрские осудил на разрушение и превратил в пепел, как прообраз будущих нечестивцев, |
|
7 а праведного Лота, угнетённого распутным поведением беззаконников, избавил, |
|
8 — ибо этот праведник, живя среди них, терзал изо дня в день праведную свою душу, видя и слыша беззаконные дела, — |
|
9 то знает Господь, как избавлять благочестивых от искушения, а неправедных, как подлежащих наказанию, держать под стражею на день суда, |
|
10 особенно тех, которые в скверных похотях идут за плотью и презирают Владычество. |
|
11 там, где ангелы, превосходя их крепостью и силой, не произносят на них пред Господом оскорбительного суда. |
|
12 Они же, как бессловесные животные, которые по естеству рождены, чтобы быть уловленными и уничтоженными, хулят то, чего не знают; они будут уничтожены, как и те уничтожаются, |
|
13 страдая по заслугам за неправду. Они видят наслаждение в разгуле среди бела дня. Срамники и осквернители, они предаются разгулу в сладострастии своем, пиршествуя с вами. |
|
14 В глазах их только прелюбодейки и непрестанный грех; они уловляют неутвержденные души; сердце у них приучено к любостяжанию; они — дети проклятия. |
|
15 Оставляя прямой путь, они заблудились, последовав пути Валаама, сына Веора, который возлюбил мзду неправедную, |
|
16 но был обличен в своем беззаконии: бессловесное вьючное животное, провещав человеческим голосом, помешало безумию пророка. |
|
17 |
|
18 Ибо произнося надутые суетные слова, они уловляют в плотские похоти, в распутство, тех, которые с трудом избегают живущих в заблуждении, |
|
19 обещая им свободу, сами будучи рабами тления; ибо кто кем побежден, тот тому и раб. |
|
20 Ибо, если, избежав скверн мира чрез познание Господа и Спасителя Иисуса Христа, они снова опутаны ими и побеждены, — то для них последнее стало хуже первого. |
|
21 Ибо лучше было бы им не познать пути праведности, чем, познав, возвратиться назад от переданной им святой заповеди. |
|
22 Случилось с ними то, о чём говорится в этой верной пословице: |
2-е ПетраРозділ 2 |
2-е Послание ПетраГлава 2 |
|
1 |
1 |
|
2 І багато-хто пі́дуть за пожадливістю їхньою, а через них доро́га правдива знева́житься. |
2 И многие последуют их распутству, и через них путь истины будет в поношении. |
|
3 І в заже́рливості вони бу́дуть ловити вас словами обле́сними. Суд на них відда́вна не ба́риться, а їхня загибіль не дрімає! |
3 И из любостяжания с обманчивыми словами они будут наживаться на вас. Приговор над ними давно в силе и гибель их не дремлет. |
|
4 Бо як Бог анголі́в, що згрішили, не помилував був, а в кайда́нах те́мряви вкинув до а́ду, і передав зберігати на суд; |
4 |
|
5 і Він не помилував першого світу, а зберіг самово́сьмого Но́я, проповідника праведности, і навів пото́п на світ безбожних; |
5 и не пощадил древнего мира, но сохранил восемь душ и среди них Ноя, глашатая праведности, наведя потоп на мир нечестивых, |
|
6 і міста́ Содо́м і Гомо́рру спопели́в, засудивши на зни́щення, і дав при́клада для майбутніх безбожників, |
6 и города Содомские и Гоморрские осудил на разрушение и превратил в пепел, как прообраз будущих нечестивцев, |
|
7 а врятував праведного Ло́та, змученого поводженням розпусних людей, — |
7 а праведного Лота, угнетённого распутным поведением беззаконников, избавил, |
|
8 бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, ба́чачи й чуючи вчинки безбожні, — |
8 — ибо этот праведник, живя среди них, терзал изо дня в день праведную свою душу, видя и слыша беззаконные дела, — |
|
9 то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари, |
9 то знает Господь, как избавлять благочестивых от искушения, а неправедных, как подлежащих наказанию, держать под стражею на день суда, |
|
10 а надто тих, хто ходить за нечистими пожадли́востями тіла та погорджує вла́дою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави, |
10 особенно тех, которые в скверных похотях идут за плотью и презирают Владычество. |
|
11 хоч анголи́, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа знева́жливого суду на них. |
11 там, где ангелы, превосходя их крепостью и силой, не произносят на них пред Господом оскорбительного суда. |
|
12 Вони, немов звірина́ нерозумна, зроджена природою на зло́влення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені, |
12 Они же, как бессловесные животные, которые по естеству рождены, чтобы быть уловленными и уничтоженными, хулят то, чего не знают; они будут уничтожены, как и те уничтожаются, |
|
13 і при́ймуть запла́ту за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за ро́зкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкету́ючи з вами. |
13 страдая по заслугам за неправду. Они видят наслаждение в разгуле среди бела дня. Срамники и осквернители, они предаются разгулу в сладострастии своем, пиршествуя с вами. |
|
14 Їхні очі напо́внені пере́любом та гріхом безупинним; вони зва́блюють душі незмі́цнені; вони, діти прокляття, мають серце, привче́не до заже́рливости. |
14 В глазах их только прелюбодейки и непрестанный грех; они уловляют неутвержденные души; сердце у них приучено к любостяжанию; они — дети проклятия. |
|
15 Вони покинули про́сту дорогу та й заблудили, і пішли слідо́м за Валаа́мом Бео́ровим, що полюбив нагороду несправедливости, |
15 Оставляя прямой путь, они заблудились, последовав пути Валаама, сына Веора, который возлюбил мзду неправедную, |
|
16 але був докорений у своїм беззако́нні: німа під'яре́мна ослиця проговорила лю́дським голосом, та й бе́зум пророка спинила. |
16 но был обличен в своем беззаконии: бессловесное вьючное животное, провещав человеческим голосом, помешало безумию пророка. |
|
17 Вони — джере́ла безводні, хмари, бурею гнані; для них пригото́ваний мо́рок те́мряви! |
17 |
|
18 Бо, висло́влюючи марне́ базі́кання, вони зваблюють пожадливістю ті́ла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті. |
18 Ибо произнося надутые суетные слова, они уловляют в плотские похоти, в распутство, тех, которые с трудом избегают живущих в заблуждении, |
|
19 Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб. |
19 обещая им свободу, сами будучи рабами тления; ибо кто кем побежден, тот тому и раб. |
|
20 Бо коли хто втече від нечистости світу через пізна́ння Господа й Спасителя Ісуса Христа, а пото́му знов заплутуються ними та перемагаються, — то останнє буває для них гірше першого. |
20 Ибо, если, избежав скверн мира чрез познание Господа и Спасителя Иисуса Христа, они снова опутаны ими и побеждены, — то для них последнее стало хуже первого. |
|
21 Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від пере́даної їм святої заповіді! |
21 Ибо лучше было бы им не познать пути праведности, чем, познав, возвратиться назад от переданной им святой заповеди. |
|
22 Бо їм трапилося за правдивою при́казкою: „Вертається пес до своєї блюво́тини“, та: „Помита свиня йде валятися в калюжу“. |
22 Случилось с ними то, о чём говорится в этой верной пословице: |